Гіпсокартон: Ціна, Види, Розміри (детальне дослідження) в 2025 р.

Гіпсокартон – популярний будівельний матеріал у вигляді листів з гіпсовим сердечником, обклеєним картоном. Він широко застосовується для вирівнювання стін, монтажу перегородок і стель, створення ніш та інших конструкцій. У цьому гіді ми розглянемо основні види гіпсокартону, їхні властивості, який профіль для гіпсокартону потрібен, як здійснюється монтаж гіпсокартону, а також яку має гіпсокартон ціну і від чого вона залежить. Наприкінці – відповіді на часті питання (FAQ) про вибір та використання гіпсокартону.

Корисні відео по темі

Основні види гіпсокартону

Існує кілька різновидів гіпсокартонних листів (ГКЛ), кожен з яких призначений для своїх умов експлуатації. Вибір правильного виду забезпечить довговічність конструкції та потрібні характеристики.

• Стандартний гіпсокартон (ГКЛ) – базовий тип сірого кольору. Це найпоширеніший і найдешевший варіант. Використовується в приміщеннях із нормальною вологістю (до ~60%) для облицювання стін і стель, монтажу міжкімнатних перегородок, створення декоративних конструкцій. Не містить додаткових захисних добавок, тому чутливий до вологи і не має підвищеної вогнестійкості.

• Вологостійкий гіпсокартон (ГКЛВ) – матеріал зеленого кольору лицевого картону. Такий гіпсокартон вологостійкий містить гідрофобні добавки та протигрибкові компоненти, що зменшують водопоглинання і перешкоджають появі плісняви. Призначений для приміщень з підвищеною вологістю: ванни, санвузли, кухні, пральні, балкони. У вологих умовах вологостійкий гіпсокартон не деформується і не розмокає так швидко, як звичайний, хоча прямого контакту з водою все одно слід уникати.

• Вогнестійкий гіпсокартон (ГКЛО) – листи з розпізнавальним рожевим або червонуватим картоном. У їх гіпсовій серцевині є спеціальні добавки (наприклад, скловолокно), які уповільнюють руйнування від високої температури. Такий гіпсокартон довше протистоїть відкритому полум’ю (приблизно вдвічі довше за звичайний лист) і належить до слабогорючих матеріалів. Вогнестійкі гіпсокартонні листи застосовуються для обшивки камінів, димоходів, вентиляційних шахт, серверних, а також для створення перегородок з підвищеними вимогами до пожежної безпеки.

• Звукоізоляційний (акустичний) гіпсокартон – спеціальні плити, розроблені для покращення звукової ізоляції приміщень. Існують два підходи: масивні акустичні листи з підвищеною щільністю гіпсу (наприклад, сині листи типу Knauf Acoustic), або перфоровані акустичні панелі з отворами, що поглинають звук. Застосовуються в кінотеатрах, студіях, залах, а також у житлових кімнатах для покращення звукоізоляції. Звукоізоляційний гіпсокартон дозволяє зменшити рівень шуму, але максимальний ефект досягається в поєднанні з прокладкою мінеральної вати в каркасі.

• Арочний гіпсокартон – тонкі гнучкі листи для криволінійних конструкцій. Товщина аркового ГКЛ зазвичай 6,5 мм (проти стандартних 9,5–12,5 мм). Усередині гіпсу може бути армувальне скловолокно для підвищення міцності при згинанні. Арочний гіпсокартон легко гнеться, що дає змогу створювати арки, склепіння, хвилеподібні стелі та інші елементи складної форми без розрізання на сегменти. Монтується у двошаровому виконанні (два тонких листи один на одного) для забезпечення достатньої жорсткості криволінійної конструкції.

• Інші спеціальні види – менш поширені різновиди гіпсокартону зі специфічними властивостями. Наприклад, волого-вогнестійкий гіпсокартон (ГКЛВО) поєднує захист і від вологи, і від вогню (застосовується на кухнях ресторанов, в котельнях тощо). Ламінований гіпсокартон має декоративне покриття з лицьового боку (ПВХ-плівка або інший декоративний шар) і використовується для швидкого оздоблення без додаткового шпаклювання та фарбування. Окремо варто згадати гіпсоволокнисті плити (ГВЛ) та аквапанелі – це не зовсім гіпсокартон, а суміжні матеріали (гіпс змішаний з волокном або цементна основа) для підлог чи дуже вологих зон, проте іноді їх також розглядають як альтернативу гіпсокартону.

Властивості та характеристики гіпсокартону

Гіпсокартон полюбився будівельникам за поєднання зручності в роботі і достатніх технічних характеристик для внутрішнього оздоблення. Розглянемо основні властивості цього матеріалу:

• Міцність і навантаження. Гіпсокартонні листи достатньо міцні для створення рівних стін чи стель, але вони не розраховані на значні точкові навантаження. Матеріал доволі крихкий – при ударі кулаком або іншим предметом може утворитися пробоїна. Максимальне навантаження на стіну з ГКЛ без додаткового підсилення становить приблизно 30 кг/м² – цього достатньо для полиць чи телевізора на кронштейні, але для дуже важких предметів (бойлер, шафа) потрібно заздалегідь закласти в каркасі закріплюючі бруски або використовувати спеціальні дюбелі-метелики і профіль UA для підсилення. Також гіпсокартон не є конструкційним матеріалом – на ньому не можна стояти, використовувати як опору тощо.

• Мала вага. ГКЛ складається в основному з гіпсу і картону, тому досить легкий у порівнянні з цеглою чи гіпсовою штукатуркою. Вага стандартного листа розміром 2,5х1,2 м (площа 3 м²) – приблизно 22–30 кг (залежно від товщини і щільності). Невелика вага знижує навантаження на перекриття і полегшує транспортування та монтаж. Монтаж не потребує вантажопідіймальної техніки – двоє робітників легко занесуть листи на поверх.

• Теплоізоляція. Гіпсокартон має невисоку теплопровідність (близько 0,25–0,35 Вт/(м·К)), тобто здатен покращити теплоізоляцію стін у приміщенні. Звісно, за теплоізоляційними властивостями він поступається спеціальним утеплювачам, але все ж шар гіпсу і повітряна прошарок між ним і основною стіною зменшує втрати тепла. Якщо між листами гіпсокартону встановити мінеральну вату, можна досягти дуже високої термоізоляції стіни чи перегородки.

• Звукоізоляція. Сам по собі гіпсокартонний лист посередньо ізолює шум (його індекс ізоляції повітряного шуму Rw для перегородки з одним шаром ~30-35 дБ). Проте у складі каркасно-обшивної конструкції з повітряною порожниною і за потреби з шумоізоляційним заповнювачем (мінеральна вата) гіпсокартон дає відчутний звукоізоляційний ефект. Подвійна обшивка (два шари листів з кожного боку перегородки) значно підвищує ізоляцію звуку – так досягають Rw ~50 дБ і більше, що достатньо для більшості житлових приміщень. Для спеціальних потреб можна використовувати акустичні перфоровані ГКЛ панелі, які поглинають звук в середині приміщення, зменшуючи ехоефект.

• Вологопоглинання і стійкість до вологи. Звичайний гіпсокартон чутливий до підвищеної вологості: при вологості повітря понад 60-70% гіпсове ядро може набирати воду, втрачаючи міцність і розм’якшуючись. Тому для ванних кімнат, підвалів та інших вологих зон обов’язково використовується вологостійкий гіпсокартон (з імпрегнованими добавками). Водопоглинання у вологостійких листів приблизно удвічі нижче, ніж у стандартних (до ~10% проти 20%). Важливо розуміти, що вологостійкий не означає водонепроникний – прямого контакту з водою (протікання, постійний конденсат) слід уникати або захищати поверхню додатковою гідроізоляцією. У разі намокання лист повинен просохнути, інакше можливе утворення грибка. Правильно змонтований і пофарбований ГКЛВ здатен роками служити у ванній кімнаті без проблем, якщо вентиляція хороша.

• Вогнестійкість. Гіпсокартон відноситься до групи слабогорючих матеріалів (Г1) – картон може загорітися, але гіпс всередині перешкоджає поширенню вогню, виділяючи воду (кристалізаційну вологу) при нагріванні. Стандартний ГКЛ витримує дію полум’я деякий час, однак вогнестійкий гіпсокартон має вищий клас вогнестійкості. За правильного монтажу (з металевим каркасом) конструкція з ГКЛО може стримувати вогонь 30-60 хвилин, що виграє час для евакуації. Важливо: шви між листами повинні бути ретельно заповнені вогнестійкою шпаклівкою, щоб вогонь не пройшов через них. Для житлових приміщень часто достатньо звичайних листів, але навколо камінів, печей, електрощитів краще використовувати ГКЛО.

• Екологічність та мікроклімат. Гіпсокартон вважається екологічно безпечним матеріалом. Він виготовлений з природних компонентів: гіпсовий камінь, картон (целюлоза) і невелика кількість органічних добавок. Листи не виділяють шкідливих речовин в повітря, тому підходять навіть для дитячих кімнат, лікарень тощо. Гіпс має властивість регулювати вологість повітря: при надлишку вологи він її поглинає, а при пересушеному повітрі – віддає назад. Це сприяє підтриманню комфортного мікроклімату в приміщенні. Також гіпсокартон не містить поживних речовин для бактерій чи пилових кліщів, що позитивно впливає на гігієну оселі.

• Легкість обробки. Ще одна властивість – зручність в роботі. Гіпсокартон легко ріжеться звичайним канцелярським ножем: надрізається картон і ламається по лінії. В нього просто свердлити отвори, у тому числі під розетки або світильники. Листи добре гнуться (особливо тонкі арочні або зволожені валиком), що відкриває широкі можливості для дизайну. Обшивка ГКЛ не потребує «мокрих» процесів (як штукатурка), тому працювати можна швидко і відносно чисто.

Підсумовуючи: гіпсокартон має багато переваг – він легкий, універсальний, достатньо міцний для більшості внутрішніх конструкцій, недорогий і екологічний. Недоліки – не любить воду, не витримує дуже важких предметів без підсилення і потребує обробки (шпаклювання) перед фінішним оздобленням. Знаючи ці особливості, можна правильно застосувати матеріал і отримати довговічний результат.

Профіль для гіпсокартону: типи та вибір

Для монтажу гіпсокартону використовують спеціальний металевий профіль – оцинковані сталеві елементи, з яких збирається каркас. Правильний вибір профілю для гіпсокартонної конструкції не менш важливий, ніж вибір типу ГКЛ, адже каркас задає міцність і геометрію стін чи стелі. Існують різні типи профілів для гіпсокартону, кожен зі своїм призначенням:

• UD-профіль (направляючий стельовий) – U-подібний профіль шириною полиці ~27 мм. Використовується як направляюча рейка по периметру приміщення при монтажі підвісної стелі або облицюванні стін. Кріпиться дюбелями до стін (або до підлоги/стелі, коли слугує направляючим для перегородки малих розмірів). У профіль UD вставляються стельові CD-профілі. Монтаж каркасу стелі починається з встановлення UD по рівню по периметру кімнати.

• CD-профіль (стельовий несучий) – C-подібний стельовий профіль, основний елемент каркасу підвісної стелі або облицювання стін. Стандартний розмір – 60×27 мм в перерізі. CD-профілі вставляються кінцями в UD-профілі та кріпляться до перекриття за допомогою підвісів (прямих або пружинних підвісів із шпильками). Вони несуть на собі вагу гіпсокартонних листів. Для жорсткості багато виробників роблять на спинці CD профілю поздовжні ребра жорсткості. Крок установки CD (відстань між сусідніми профілями) зазвичай 60 см для стелі.

• UW-профіль (напрямний для перегородок) – також U-подібний профіль, але більшої ширини (типові ширини – 50, 75 або 100 мм). UW кріпиться до підлоги і стелі і слугує основою для встановлення вертикальних стійок перегородки. Висота стінки профілю ~40 мм. В UW вставляються стоєчні профілі CW відповідного розміру. Фактично UW – це “підошва” перегородки, що задає її товщину і напрям.

• CW-профіль (стієчний) – C-подібний профіль, який встановлюється вертикально в парі з UW. Ширина CW відповідає ширині UW (50, 75, 100 мм тощо), висота полиць ~50 мм. Саме до CW-профілів безпосередньо кріпляться гіпсокартонні листи на стінах та перегородках. Стієчні профілі розташовують з кроком 40 см (для облицювання стін) або 60 см (для перегородок) один від одного. Усередині CW передбачені технологічні отвори для протягування комунікацій (електропроводка, кабелі).

• UA-профіль (посилений) – спеціальний стоєчний профіль з товстішого металу (2 мм), призначений для встановлення дверних прорізів та інших місць з підвищеним навантаженням у перегородках. UA-профіль має додаткові отвори для кріплення через нього. Використовується парно по боках дверного отвору, щоб конструкція не деформувалася від ваги дверей, а також під навісне важке обладнання (бойлери, кондиціонери) в каркасних стінах.

• Арочний профіль – гнучкий направляючий профіль з насічками, що дають йому можливість згинатися по кривій. Буває опуклий і увігнутий (для зовнішнього або внутрішнього згину). Застосовується для створення арок, куполів, склепінь та інших округлих конструкцій. Як альтернатива, можна надрізати стандартний UD профіль і вигнути його, але фабричний арочний профіль значно спрощує роботу.

• Кутовий профіль – перфорований алюмінієвий або сталевий куточок, який використовують на стадії шпаклювання для укріплення зовнішніх кутів гіпсокартонних конструкцій. Він не є частиною каркасу, але важливий для захисту кутів від сколів та надання їм ідеально рівної форми. Куточки саджають на шпаклівку по кутах (в нішах, виступах, стиках стін) перед фінішним шліфуванням.

Вибір профілю. Підбираючи профіль для конкретного проєкту, враховуйте тип конструкції та навантаження. Для стелі підійде система UD+CD (краще брати метал товщиною 0,5 мм, щоб уникнути провисань). Для перегородок – система UW+CW потрібної ширини: 50 мм достатньо для простих перегородок або облицювання комунікацій, 75 мм – якщо планується прокладати шар утеплювача або потрібна краща звукоізоляція, 100 мм – для дуже міцних перегородок або прокладки товстого шару ізоляції. Вертикальні стійки високих перегородок (>3 м) варто брати з товщиною металу 0,6 мм, щоб вони не прогинались. Якщо передбачається дверний проріз – не забудьте про UA-профілі для стійок біля дверей. Закріплення профілю до стін/стелі виконується дюбелями (6×40 мм або подібними) з кроком ~30-50 см. Між собою профілі з’єднуються саморізами по металу (“блошками”). Правильно обраний і змонтований профіль гарантує геометрично рівну і міцну основу для гіпсокартону.

Ціна гіпсокартону: від чого залежить і скільки коштує

Одне з найчастіших питань – скільки коштує гіпсокартон. (Запит “гіпсокартон ціна” є дуже популярним в інтернеті.) Ціна гіпсокартону залежить від кількох факторів:

• Вид гіпсокартону: стандартний є найдешевшим, вологостійкий та вогнестійкий – дорожчі (на 20–50%), спеціалізовані (акустичний, арочний, комбінований) – ще дорожчі.
• Товщина листа: стельові тонші 9,5 мм зазвичай трохи дешевші, ніж стінові 12,5 мм аналогічного типу, оскільки містять менше гіпсу. Арочні 6,5 мм часто найдорожчі за рахунок особливої технології.
• Розмір листа: гіпсокартон продається листами стандартного розміру (2,5×1,2 м або 3×1,2 м). Іноді ціну вказують за лист, іноді за квадратний метр. Більший лист, відповідно, дорожчий, хоча ціна за м² може бути трішки вигідніша при купівлі великих листів.
• Бренд і якість: на ринку України популярні бренди Knauf, Siniat (раніше Lafarge), Rigips та ін. Knauf традиційно дещо дорожчий як марка №1, але різниця невелика. Є також вітчизняні виробники чи менш відомі марки з більш доступною ціною, але варто звертати увагу на сертифікацію якості.
• Обсяг закупки: оптові ціни нижчі. При купівлі палети (близько 40–50 листів) або великих обсягів можна отримати знижку в будівельних гіпермаркетах чи на базах.
• Додаткові характеристики: наприклад, гіпсокартон з підвищеною твердістю (типу Knauf Diamant) або з особливим покриттям буде дорожчим за звичайний того ж типорозміру.

Нижче наведена орієнтовна таблиця цін на різні види гіпсокартону (за один лист стандартного розміру ~2,5×1,2 м, товщина 12,5 мм). Ціни усереднені і можуть відрізнятися залежно від виробника та регіону:

Примітка: Ціни наведено станом на поточний час для орієнтиру. Фактична вартість може змінюватися. Зазвичай стандартний гіпсокартон є найдоступнішим, а спеціальні види можуть коштувати в 1,5-2 рази більше за нього.

Ціна профілів для гіпсокартону. При плануванні бюджету треба врахувати і вартість металевого каркасу. Нижче приблизні ціни на основні профілі (стандартна довжина 3 м):

> UA-профілі виготовляються довжиною 3 або 4 м; через товстий метал ціна значно вища, ніж у звичайних профілів.

Як видно, профіль для гіпсокартону – це вагома частина витрат. Наприклад, на каркас перегородки 3×2,5 м знадобиться кілька UW/CW профілів, що загалом може коштувати як 2–3 листи гіпсокартону. Тому при складанні кошторису враховуйте обидві складові.

Де вигідно купувати гіпсокартон і профілі

Магазини та постачальники: Гіпсокартон – товар масовий, його продають практично всі будівельні магазини. Для вигідної покупки варто порівняти ціни у різних місцях:

• Будівельні гіпермаркети – такі як Епіцентр, Нова Лінія, Leroy Merlin. В них великий вибір (різні бренди, типи), зручний сервіс, можна одразу докупити супутні матеріали. Ціни середні по ринку, іноді бувають акції або знижки на великі обсяги. Плюс – гарантія якості і можливість доставки на об’єкт.
• Спеціалізовані бази будматеріалів – оптові склади або мережі типу КУБ, ОЛДІ, АRS тощо. Часто пропонують нижчі ціни, особливо при замовленні від певної суми або кількості (опт). Можуть мати трохи менший комфорт для роздрібного покупця, але за значної економії варто розглянути. Також на базах можна одразу завантажити великі партії машинним навантаженням.
• Інтернет-магазини будматеріалів – багато майданчиків (наприклад, Prom.ua, ibud.ua) дозволяють знайти найнижчу ціну від різних продавців у вашому регіоні. Через інтернет можна замовити доставку прямо на об’єкт. Звертайте увагу на репутацію продавця і умови доставки (вартість транспортних послуг може нівелювати економію на ціні товару).
• Прямі дилери виробників – якщо потрібно дуже багато матеріалу (наприклад, на новобудову), можна звернутися до офіційних дилерів Knauf, Siniat чи інших. Вони забезпечують велику кількість товару з перших рук, можуть дати спеціальні ціни. Для разового ремонту квартири це зазвичай недоцільно, простіше купити на складі або в маркеті.

Порада: перед покупкою зробіть розрахунок необхідної кількості листів і профілю. Додайте ~10% запасу на відходи та можливий брак. Перевірте, чи є безкоштовна доставка при замовленні від певної суми – деякі магазини пропонують таку послугу. І не забудьте придбати додаткові матеріали: підвіси, з’єднувачі для профілю, саморізи для гіпсокартону (так звані “блішки” для металу і чорні для ГКЛ), стрічку-серпянку для швів, шпаклівку для стиків – все це теж впливає на загальну вартість проекту.

Монтаж гіпсокартону: основні етапи

Установка гіпсокартону потребує підготовки, але в цілому процес досить технологічний і швидкий у порівнянні з традиційною штукатуркою. Розглянемо кроки монтажу:

1. Підготовка та розмітка. Спочатку поверхні очищаються від старих покриттів, що можуть заважати (відшарована штукатурка тощо). Проводиться розмітка: на підлозі, стінах і стелі відбиваються лінії, де буде проходити каркас (лінії під профілі UD/UW). Використовують рівень, лазерний нівелір, рулетку. Важливо відмітити всі точки кріплення, щоб конструкція вийшла рівною.

2. Монтаж каркасу з профілю. За розміткою закріплюють направляючі профілі UD/UW по периметру. Далі встановлюють стійкові профілі CW (для стін/перегородок) або стельові CD (для стелі) з потрібним кроком. Стієчні профілі фіксуються в направляючих і додатково можуть кріпитися до стін за допомогою прямих підвісів (перфорованих пластин). Усі елементи каркасу виставляються за рівнем: вертикальні – строго вертикально, стельові – в одній горизонтальній площині. Кріплення: дюбелі 6×40 мм для профілю до стін/стелі, саморізи по металу 3,5×11 мм (“блошки”) для з’єднання профілів між собою. На цьому етапі також закладаються комунікації: електропроводка в гофрі, розподілкоробки, якщо вони будуть приховані за гіпсокартоном (не забудьте просвердлити отвори під кабелі в профілях або використати готові).

3. Різання та монтаж листів гіпсокартону. Листи підганяють під потрібні розміри. Різка гіпсокартону виконується ножем: по лінійці надрізають картон з лицевого боку, надломлюють лист і перерізають картон зі звороту. Кромки підрізають рубанком або ножем під кутом ~45° на стиках, якщо вони заводські прямі (це потрібно для якісного шпаклювання шва). Готові панелі прикладають до каркасу і прикручують саморізами по гіпсокартону (чорні фосфатовані, 25 мм для листа 12,5 мм) до профілів. Крок саморізів – ~15 см по периметру листа і 20–25 см посередині. Шуруп закручують шуруповертом так, щоб капелюшок злегка втопився в площину (≈1 мм) але не прорвав картон. Між суміжними листами залишають невеличкий проміжок (~2–5 мм) – температурний шов, який потім заповниться шпаклівкою (це запобігає тріщинам при розширенні).

4. Шпаклювання швів та підготовка до фінішу. Після обшивки всі стики між листами та місця входження саморізів потрібно зашпаклювати. Спочатку шви проклеюють стрічкою – серпянкою (склосіткою на клеючій основі) або паперовою стрічкою. Це зміцнює шов і запобігає появі тріщин. Потім наноситься шар шпаклівки (наприклад, гіпсова шпаклівка типу Knauf Fugen або універсальна). Шпаклюються також кути з установленими куточками і всі виїмки від шурупів. Після висихання надлишки зішліфовують. При необхідності наносять другий шар шпаклівки, вже ширше, розтягуючи його шпателем для вирівнювання площини.

5. Фінішна обробка. Підготовлений гіпсокартонний «чорновий» шар можна фарбувати, клеїти шпалери чи облицьовувати плиткою – про це детально далі у розділі обробка гіпсокартону.

Типові помилки при монтажі та як їх уникнути:

• Помилка: Неправильний вибір типу гіпсокартону або профілю. Як уникнути: Використовуйте вологостійкий ГКЛВ у вологих приміщеннях, вогнестійкий ГКЛО – біля джерел тепла. Для довгих перегородок ставте достатньо товсті профілі, для стель – тільки профілі рекомендованої товщини (0,5 мм і більше), щоб не було прогину.
• Помилка: Економія на кількості профілів або кріплень. Якщо збільшити крок між стійками більше рекомендованого або не встановити достатньо підвісів, конструкція може хитатися, гіпсокартон прогинатися, з’являться тріщини на шпаклівці. Рішення: Чітко дотримуйтеся норм кроку (не більше 60 см між CD/CW) і ставте підвіси через 60-80 см по довжині профілі.
• Помилка: Стик листів без закладної планки. Якщо два листи гіпсокартону стикуються між собою на стіні, а під швом немає профілю (наприклад, листи зустрілися між стояками), шов майже гарантовано трісне. Рішення: плануйте розташування стиків, щоб кожен стик був на профілі. При необхідності додайте проміжний профіль (додаткову стійку) або вставляйте дерев’яну рейку, до якої можна прикрутити обидва краї листів.
• Помилка: Надто короткі відрізки профілю без належного з’єднання. Якщо висота стіни >3 м і профілі нарощуються, потрібно використовувати спеціальні подовжувачі для профілю або накладати з’єднання з перекриттям не менше 50 см і скріплювати кількома саморізами. Інакше в місці стику буде “слабке місце”.
• Помилка: Неправильне закручування саморізів. Якщо шуруп не дотягнутий – капелюшок буде випирати і заважатиме шпаклювати, якщо перетягнутий – прорве картон і втратить фіксацію. Рішення: Використовуйте обмежувач глибини на шуруповерті або акуратно контролюйте кожен шуруп. При прориві картону поруч вкрутіть додатковий шуруп, а пошкоджене місце заповніть шпаклівкою.
• Помилка: Невикористання стрічки на швах. Просто замазати шпаклівкою стики недостатньо – з часом по лінії стику майже напевно піде тріщина. Рішення: Завжди проклеюйте шви серпянкою або паперовою стрічкою, це компенсує рухи листів.
• Помилка: Занадто довгі безперервні площини без температурних швів. Якщо гіпсокартонна стеля дуже велика за площею (понад 10 м у довжину), при коливаннях температури може виникати напруга. Рішення: Робіть деформаційні шви (розриви) або виконуйте великі площини з проміжком, маскуючи стики декоративними елементами.
• Помилка: Монтаж звичайного гіпсокартону у сирому приміщенні. Листи швидко набирають вологу, провисають, вкриваються пліснявою. Рішення: спочатку висушити приміщення, зробити гідроізоляцію, застосувати тільки вологостійкий ГКЛВ, всі зрізи і внутрішні порожнини обробити протигрибковим розчином.

Дотримання технології монтажу – запорука того, що конструкція з гіпсокартону буде рівною, міцною і не потріскається з часом.

Обробка гіпсокартону (шпаклювання, фарбування, покриття)

Після монтажу і базового шпаклювання стиків гіпсокартонна поверхня потребує фінішної обробки. Гіпсокартон хороший тим, що на нього можна наносити практично будь-яке оздоблення. Розглянемо основні варіанти:

• Шпаклювання під фарбування або шпалери. Якщо планується фарбувати стіни чи клеїти тонкі шпалери, бажано прошпаклювати всю поверхню гіпсокартону тонким шаром фінішної шпаклівки. Це дозволить приховати найменші нерівності, стики листів стануть абсолютно непомітними. Використовують фінішну шпаклівку (наполімерну або дрібнодисперсну гіпсову). Наносять широкий шар, розтягуючи шпателем 30-40 см, потім шліфують дрібною шкуркою до гладкості. Якщо ж плануються щільні шпалери або декоративна штукатурка, то досить добре обробити тільки шви і місця кріплень, а суцільне шпаклювання можна не робити – товсті шпалери і так приховають дрібні вади.

• Ґрунтування. Перед будь-яким фінішним покриттям гіпсокартон слід прогрунтувати. Грунтовка проникає в поверхню картону і шпаклівки, зміцнює її, зменшує поглинання вологи. Це забезпечує краще зчеплення фарби чи клею і рівномірне висихання. Грунтувати можна валиком або пензлем, суцільним шаром без пропусків, але й без потікання. Для гіпсокартону підходять універсальні акрилові грунтовки глибокого проникнення.

• Фарбування. По шпакльованій і прогрунтованій поверхні можна наносити фарбу. Найчастіше для інтер’єрів використовують вододисперсні фарби (акрилові, латексні). Вони добре лягають на гіпсокартон. Якщо це ванна або кухня – оберіть вологостійку фарбу (зазвичай позначені як для кухонь і ванних, містять добавки проти грибка). Фарбувати слід як мінімум у 2 шари валиком, щоб не було просвітів. Кожен шар повинен добре висохнути. Гіпсокартонні стіни під фарбування бажано ідеально вирівняти, бо глянець чи навіть матова фарба може проявити нерівності при бічному освітленні. Також популярне рішення – фарбувати гіпсокартонну стелю; технологія та ж сама.

• Поклейка шпалер. ГКЛ під шпалери теж готується: грунтується і, при необхідності, шпаклюється. Деякі майстри радять перед поклейкою шпалер нанести на гіпсокартон тонкий шар клею ПВА чи грунтовки з клеєм, щоб потім шпалери легше було знімати (так картон не відриватиметься разом зі старими шпалерами). Шпалери клеяться на гіпсокартон звичайним способом. Важливо, щоб місця стиків листів були добре зашпакльовані – інакше через тонкі шпалери може проглядати сітка швів або вони проявляться як горбики/тріщинки.

• Оздоблення плиткою. У ванних кімнатах вологостійкий гіпсокартон часто використовують як основу під керамічну плитку. В цьому випадку фінішне шпаклювання не потрібне – навпаки, картон краще ґрунтувати спеціальною грунтовкою для поглинаючих основ і наносити клей для плитки прямо на лист. Вага плитки: стандартна стіна ГКЛВ витримує облицювання плиткою середнього розміру (до 30×30 см) за умови, що клей якісний і профіль під листом встановлений з кроком не більше 40 см. Великоформатну або важку плитку (наприклад, керамограніт 60×60) на гіпсокартон клеїти ризиковано – може знадобитися подвійний шар ГКЛВ або міцніша основа (цементна плита). Шви між плитками рекомендується розташовувати не там же, де стики листів, щоб навантаження рівномірно розподілялося.

• Декоративна штукатурка, фарбування з ефектами. Гіпсокартонна основа відмінно підходить під декоративні штукатурки (венеціанка, структурна «короїд» тощо). В цьому випадку після шпаклювання швів всю поверхню покривають тонким шаром стартової шпаклівки або грунтують з кварцовим піском (щоб була шорсткість). Потім наносять декоративне покриття за інструкцією. Картини з штукатурки, панно, фактурні фарби – все це реалізується на гіпсокартонних стінах без проблем.

Довговічність і догляд. Добре змонтований та оброблений гіпсокартон здатен служити десятиліттями. Щоб оздоблення довго залишалося як нове, дотримуйтесь простих правил догляду:

• Уникайте тривалого перезволоження. Провітрюйте ванну кімнату після використання душу, усувайте протікання, не мийте гіпсокартонні стіни великою кількістю води. Для миття пофарбованих поверхонь використовуйте злегка вологу губку, без абразивів.
• Оберігайте стіни від сильних ударів гострими або твердими предметами – гіпсокартон при точковому ударі пробивається. Якщо все ж з’явилася вм’ятина або дірка, її можна відремонтувати: вирізати пошкоджену ділянку до середини прольоту між профілями і вставити латочку з нового гіпсокартону на брусках, потім зашпаклювати та пофарбувати.
• Стики гіпсокартону можуть давати мікротріщини через усадку будівлі або вібрації. Якщо з часом на швах з’явились тріщини в шпаклівці – їх варто розшити (трохи розширити), проклеїти стрічкою і знову зашпаклювати.
• Фарбовані поверхні рекомендується раз на 5-7 років оновлювати шаром фарби (особливо стелі, що можуть жовтіти від часу). Шпалери – за потреби переклеювати. Сам картон і гіпс не псуються, якщо захищені оздобленням.
• У місцях встановлення дюбелів (для кріплення поличок, картин) при демонтажі залишаються отвори – їх можна легко заробити шпаклівкою і підфарбувати.

За умови правильного монтажу та акуратної експлуатації гіпсокартонна конструкція буде міцною і красивою багато років. Вона також ремонто-придатна: практично будь-яке пошкодження локально можна виправити без заміни всієї стіни.

FAQ (Часті питання про гіпсокартон)

Як вибрати вологостійкий гіпсокартон?
Вологостійкий гіпсокартон обирають для приміщень, де рівень вологи підвищений (ванна, кухня, підвал). Насамперед переконайтеся, що на листі є маркування “ГКЛВ” або зелене забарвлення картону. Вибирайте товщину залежно від застосування: для стін та перегородок краще 12,5 мм, для стелі можна взяти тонший вологостійкий 9,5 мм (щоб зменшити вагу). Зверніть увагу на виробника – купуйте продукцію відомих брендів (Knauf, Siniat тощо) або перевірених постачальників, щоб вологостійкі властивості відповідали заявленим. Якщо приміщення дуже вологе (сауна, пральня) – розгляньте альтернативу у вигляді цементних плит (наприклад, Аквапанель Knauf), які повністю водостійкі. Але для більшості побутових ситуацій достатньо якісного ГКЛВ. Також врахуйте, що вологостійкий гіпсокартон важче і трохи дорожче звичайного, тому використовуйте його саме там, де це потрібно, а не по всій квартирі.

Чи можна використовувати стандартний гіпсокартон у ванній кімнаті?
Бажано не використовувати звичайний (сірий) гіпсокартон у ванній, туалеті чи інших вологих зонах. У сирому середовищі стандартний лист швидко вбирає вологу: картон розм’якшується, гіпс втрачає міцність, може початися розвиток грибка. Навіть якщо обшити таку стіну плиткою, всередині гіпсокартон без захисту може набрякнути. Для ванної кімнати завжди обирайте вологостійкий ГКЛВ – він спеціально створений для таких умов. Якщо з якоїсь причини доводиться ставити звичайний ГКЛ (наприклад, дрібний ремонт, а іншого нема під рукою), то необхідно максимально його захистити: нанести гідроізоляційну ґрунтовку або фарбу на всю поверхню і особливо ретельно провітрювати приміщення. Але це тимчасове рішення. Правильний підхід – зелений вологостійкий гіпсокартон для всіх зон, де можливі бризки чи висока вологість.

Яка різниця між вологостійким і вогнестійким гіпсокартоном?
Головна різниця – у призначенні та складі: вологостійкий гіпсокартон має протигрибкові і гідрофобні добавки, які знижують поглинання вологи. Він призначений для вологих умов. Його картон зазвичай зелений, а маркування містить букву “В” (ГКЛВ). Вогнестійкий гіпсокартон має в складі гіпсу армуючі волокна (скловолокно) та спеціальні речовини, які при нагріванні виділяють воду і тим самим гальмують поширення вогню. Вогнестійкі листи витримують високу температуру довше, не руйнуючись. Картон у них рожевий або червоний, маркування “О” (ГКЛО). Таким чином, вологостійкий не горить краще за звичайний, а вогнестійкий не стійкий до вологи більше за звичайний – кожен вид вирішує свою задачу. Є також комбіновані листи (ГКЛВО) – вони і волого-, і вогнестійкі одночасно, але їхня ціна вища, і використовують їх там, де потрібен обидва захисти (наприклад, стіни кухні ресторану, де і пар, і печі).

Скільки коштує установка гіпсокартонних конструкцій?
Вартість монтажу гіпсокартону складається з ціни матеріалів і оплати роботи майстрів (якщо ви не робите все самі). Ціна матеріалів залежить від площі і типу конструкції – це ви можете прорахувати за допомогою таблиць вище. Щодо роботи: у різних регіонах розцінки різні. Зазвичай монтаж простих перегородок або обшивка стін коштує від 150 до 300 грн за м² по площі поверхні (сюди може включатися й шпаклювання базове). Монтаж стель – трохи дорожчий, ~200–350 грн/м², тому що робота складніша (під стелею, на підвісах). Якщо конструкція складна (багаторівнева стеля, вигнуті елементи, ніші, підсвітка) – майстри можуть рахувати не тільки квадратні метри, а й окремо за складність, плюс за кожен короб, нішу тощо. Установка дверей в перегородку оплачується окремо. В середньому, повний цикл (каркас + обшивка + шпаклювання швів) стандартної рівної стіни по гіпсокартону обійдеться близько 250 грн/м² робота. Таким чином, кімната 3×3 м, обшита гіпсокартоном, може коштувати по роботі ~9–10 тис. грн. Заощадити можна, виконавши частину робіт самостійно (наприклад, демонтаж старого покриття, ґрунтування, прибирання) або домовившись про гуртову ціну за великий обсяг. Рекомендуємо запрошувати досвідчених спеціалістів, адже переробляти неправильно змонтований ГКЛ буде дорожче.

Як правильно вибрати профіль для монтажу гіпсокартону?
Вибір профілю залежить від конструкції, яку ви плануєте будувати. Ось кілька порад:

• Для підвісної стелі або облицювання стін по каркасу вибирайте систему UD + CD. Тобто направляючий UD 27 по периметру і стельові CD 60 в якості основних балок. Стежте, щоб товщина металу була не менше 0,5 мм (тонші профілі гірше тримають форму). Якщо стеля має кілька рівнів або важкі світильники – краще профіль 0,6 мм і частіший крок підвісів.
• Для перегородки потрібні UW + CW профілі. Ширину беріть залежно від потрібної товщини стіни: 50 мм (якщо не буде особливих навантажень, просто розділити простір), 75 мм – під комунікації чи шумоізоляцію, 100 мм – під дуже міцну перегородку або товстий шар утеплювача/звукоізоляції всередині. UW (направляючий) лягає на підлогу і стелю, CW (стієчний) вставляється в нього вертикально. Від висоти перегородки залежить товщина металу: до 3 м достатньо 0,5 мм, 3-4 м – краще 0,6 мм або додаткові підсилення.
• Якщо в перегородці будуть двері – обов’язково візьміть UA-профілі для дверного отвору. Це гарантує, що при відкриванні дверей стіна не “гулятиме”. UA-профіль підбирайте під ширину CW (наприклад, для стіни 75 мм – UA-75). В комплекті з ним зазвичай йдуть спеціальні кріпильні пластини.
• Кріплення профілю: не економте на підвісах і дюбелях. Беріть рідні аксесуари (підвіси, з’єднувачі) під обраний профіль. Дюбелі для кріплення до стін – розпірні пластикові 6×40 або металеві анкер-клини, залежно від матеріалу основи.
• Виробник профілю: бажано брати відомих виробників (наприклад, Knauf, Wallfort, Gyproc), бо геометрія і товщина металу у них стабільна. Занадто дешевий профіль може мати тонку сталь, яка гнеться під рукою. Перевірте на вигин – якісний профіль пружний і тримає форму.
• Спеціальні випадки: для криволінійних конструкцій придбайте арочний профіль – з ним легше зробити плавний радіус. Для зовнішніх кутів запасіться перфорованими куточками (вони копійчані, але дуже потрібні при шпаклюванні).

Отже, правило таке: профіль для гіпсокартону підбирається під задачу – стеля чи стіна, яка висота/довжина, чи є двері, чи потрібна кривизна. Правильно підібраний профіль забезпечить жорсткість і довговічність конструкції, на ньому не варто економити.

Сподіваємося, цей гід допоможе вам розібратися у світі гіпсокартону – від вибору потрібного виду листа і профілю до тонкощів монтажу та оздоблення. Успішного вам ремонту!